Навчання грамоти, 1 клас. Приголосні. Літера Ж. Казка, загадка, онлайн гра про букву Ж

Давай згадаємо, мій дорогий і улюблений, де і які букви у нас живуть? На самому верху, де все видно і чутно, живе найголовніша буква «А». Поверхом нижче проживає буква «Б», потім буква «В», буква «Г», буква «Ґ», буква «Д» і нижче ще дві літери «Е» і «Є», про які ми нещодавно прочитали історію.

А сьогодні ми дізнаємося історію про букву «Ж».

Буква «Ж» була схожа на жука. І коли вона гуляла і відпочивала на травичці, то її завжди плутали з жуком. До неї підлітали різні жуки і говорили:

- Гей, друж-ж-же! Що ти тут леж-ж-жиш? Як ж-ж-життя? Давай пож-жу-ж-жимо!

- Не буду я дзижчати! - відповідала буква «Ж», - Я ж не жук! Зрозумійте!

- Так? - дивувалися жуки, - Треба ж-ж-ж ... Не ж-ж-жук, а дуже схожий-ж-жа ...

І вони розправляли крила і летіли: ж-ж-ж-ж.

Одного разу буква «Ж» пішла гуляти і на лузі лягла відпочити на травичці, погрітися на сонечку. А пташки співали, було тепло і вона задрімала. І тільки вона заснула, як відчула, що її схопили і потягли кудись.

- Ой ой ой! - закричала буква «Ж» і розплющила очі. - Ой! - і тут же заплющила їх знову.

Вона летіла над землею. Виявляється, її схопила дзьобом якась пташка і несла її в дзьобі, а сама летіла.

Буква «Ж» набралася сміливості і розплющила очі.

- Ух! - вони летіли дуже високо. Далеко-далеко залишилися луг, ліс і рідний будиночок Алфавіт. І тут вони прилетіли в гніздо, де пташку чекали голодні пташенята. Пташка відразу ж поклала букву «Ж» в дзьобик одному пташеняті, адже вона думала, що це не буква «Ж», а що це жук.

- Ой ой ой! Відпустіть мене! - закричала наша буква.

Тут пташеня здивувався і виплюнув нашу букву «Ж».

- Не смачна! Цвінь-цвінь! - сказав пташеня.

- Звичайно, я не смачна! - заявила буква «Ж», - тому що я не жук, а буква! Просто я дуже схожа на жука.

І тут вона подивилася навколо. А сонечко вже зібралося на відпочинок і почало темнішати.

- Ой, пташко, миленька! - сказала буква «Ж», - допоможи ж мені, будь ласка! Мені треба додому, в Алфавіт, а то як же будуть всі ж-ж-жити без мене? Буде не «життя», а «иття», і будуть не «жуки», а «уки».

- Уки? - здивувалася пташка. - Ну ні, ми не їмо уків, ми їмо жуків, тому я тебе віднесу назад. Тим більше, що ти не їстівна.

Вона взяла дуже обережно і акуратно букву «Ж» і вони полетіли. Вони летіли високо-високо, внизу пропливали поля, ліси, і буква «Ж» зовсім не боялася, їй було дуже цікаво.

Потім пташка опустила букву «Ж» на галявину поряд з будиночком і всі букви вибігли зустрічати свою зниклу сестричку - букву «Ж».

- Де ж ти була? - здивувалися вони.

І вона їм все розповіла, що з нею сталося.

- Ха-ха-ха, - весело сміялися літери. - Ти вже, будь ласка, буква «Ж», будь розумнішою, більше не спи на лузі в лісі, а то ти дійсно, дуже схожа на жука і всі тебе плутають.

- Ну гаразд-ж-ж. - відповіла буква «Ж» і пішла до себе відпочивати. Вона лягла у своє затишне м'яке ліжечко і подумала: «Буду спати тільки у своєму улюбленому ліжку!» - і заснула.

Їй снилося, як вона летіла у небі разом з жуками і дзижчала:

ж - ж - ж - ж - ж - ж - ж - ж - ж - ж - ж, - і всі слова на букву Ж.