Навчання грамоти, 1 клас. Приголосні. Літера З. Казка, загадка, онлайн гра, розмальовки, прописи на букву З

Буква «З» жила поверхом нижче від букви «Ж». Рано вранці вона прокидалася, наспівувала свою улюблену пісеньку: з - з - з - з, за, зо, зу, зе, зи, зі ... І йшла вмиватися і чистити зуби.

Треба сказати, що кожного ранку буква «З» чистила зуби новою зубною пастою. У неї була величезна колекція зубних паст з усіх країн світу! Тому що в кожній країні у літери «З» були друзі: хлопчики і дівчатка, які теж дуже любили чистити зубки. І вони висилали букві «З» зубну пасту для її колекції. У колекції якої тільки пасти не було! І фруктова, і ванільна, і м'ятна, і зі смаком морозива, різна-різна.

Так от, почистивши свої чудові здорові зубки, буква «З» вирушила на прогулянку. Вона довго-довго йшла по лісу і заблукала. Вона шукала дорогу, але так і не могла вийти на неї. І буква «З» зайшла всередину будиночка, на якому були намальовані незнайомі знаки. Усередині ж назустріч вийшла дивна паличка з носиком (1) і сказала:

- Гей, де ти ходиш, цифра 3 (три), заходь!

- Ой, вибачте, але я не цифра три, я буква «З», ви мене переплутали.

- Та ні ж, ти цифра три! - Не вгамовувалася ця дивна паличка. - А я - цифра один.

- А! - здогадалася буква «З», вона чула про це дивовижне царство цифр, - Я знаю, ви всі цифри! Але я прийшла з алфавіту, я просто заблукала.

- Так? - здивувалася цифра один, - тоді де ж наша цифра три?

- А може вона теж заблукала і тепер сидить в нашому будиночку - Алфавіті, і всі її переплутали зі мною, з буквою «З»? Зараз я подзвоню букві «А» і все дізнаюся! - сказала буква «З».

У неї був телефон, по якому вона дзвонила.

- Дзинь, Дзинь, Дзинь.

- Алло, це буква «А»? Так? А це буква «З». Що? У вас вже є буква «З»? Та ні ж, це не я, це цифра три! Ох, що робити? Всі все переплутали і заплутали.

- Що, що, - відповіла цифра один, - потрібно йти до вас і виручати цифру три.

- Але я заблукала і не пам'ятаю дорогу додому! - заперечила буква «З».

- Зате у нас є карта, на якій все написано і намальовано всі дороги, як до них дістатися і як дістатися до твого будиночка Алфавіту.

І вони взяли карту, і пішли шукати будиночок, в якому жила буква «З». Вони довго йшли і нарешті, знайшли будиночок. Там були всі букви і перед ними стояла і плакала цифра три. Вона їм говорила:

- Так ніяка я не буква «З», я цифра! Цифра три!

- Так! Так! Це я буква «З»! - крикнула і підбігли буква «З» і встала поруч з цифрою три.

І тут всі здивувалися, навіть цифра один.

- Ой, вони такі схожі, такі схожі, ні за що не розгледиш! - загомоніли літери.

- Ну, здрастуй, цифра три!

- Ну, здрастуй, буква «З»!

Вони обнялися і взялися за руки.

- Тепер ми будемо дружити, правда? - сказали буква «З» і цифра три один одному.

- Правда, правда! - закричали літери. - Ми давно хотіли познайомитися з цифрами.

- Так, - сказала буква «А», вона, ти не забув, була найголовнішою, - але не забувайте, шановні літери і цифри, що в усьому потрібен порядок! Тому зараз все-таки доведеться буквам і цифрам розійтися по своїх будиночках, щоб дівчатка і хлопчики не плутали нас! Чи ви згодні?

- Згодні, згодні! - закричали букви і побігли у свої будиночки, у свої кімнати, тим більше вже настав вечір і стало зовсім темно.

А буква «З» люб'язно запропонувала цифрі три і цифрі один переночувати у неї, так як вночі в лісі нічого не видно і вони не зможуть знайти дорогу додому. А тому, так як ранок за вечір мудріший, вони підуть додому вранці.

І вони лягли спати. І букві «З» снилися три нові зубні пасти, зайчики, зорі, замки і всі слова на букву «З».

А цифрам снилися їхні друзі, цифри, снилося, що вони знову вдома, всі разом, ось вони: 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9. Всього десять цифр.

Буква ця схожа на цифру три,

Без неї нема зими,

Знання вона нам несе,

Звати цю букву.. (Зе).