Навчання грамоти, 1 клас. Приголосні. Літера Г. Казка, загадки, онлайн гра про букву Г

Отже, на першому поверсі Алфавіту жила буква «А». Поверхи там нумерувались зверху вниз, навпаки. На другому поверсі жила буква «Б», на третьому «В», а на четвертому жила буква «Г».

Сиділа одного разу вдень буква «Г» у себе в квартирі і нудьгувала.

- Ось, - думала вона. - Добре букві «В», вона весь час зайнята, розвозить листи, посилки. Буква «А» всім допомагає, а мені що робити? Піду, спершу до літери «А», вона ж все знає.

Але букви «А» не було у себе на поверсі, і буква «Г» пішла її шукати. Хтось сказав, що бачив її поруч з озером. Буква «Г» побігла швидко на озеро. - А! А! - кричала вона.

Там на лузі росла висока трава, яка майже закривала букву «Г».

- Як же мені її знайти? А! Придумала. Я залізу на дерево і зверху її побачу.

Буква «Г» залізла на велике дерево - залазити їй було легко, вона чіплялася своїм носиком Г, потім піднімалася. Так і залізла. Зверху вона побачила весь луг і озеро. І там пересувалася якась цяточка.

- Дивна цяточка, - подумала буква «Г», - але де ж буква «А»?

Думала-думала буква «Г» і раптом ...

- Ага! - вигукнула вона. - Я здогадалася! Ця цяточка - це ж вершечки літери «А». Адже крізь високу траву видно тільки верхівку букви «А».

І буква «Г» запам'ятала, де була буква «А», спустилася з дерева і побігла до неї.

- Ага! Ось ти де! - сказала буква «Г» і подумала, що їй вже стало зовсім не нудно, поки вона розшукувала букву «А».

- Буква «А», я не знаю, що ж мені робити, чим зайнятися ...

- Як це не знаєш? У тебе багато вільного часу, так? Не можна його втрачати ні хвилиночки! Він дуже дорогий! Давай ти будеш дружити з іншими буквами.

- Давай! - сказала буква «Г». - А з якою почати?

- З мене.

Вони взялися за руки і попросили хлопчика (...) або дівчинку (...), які зараз читають цю казочку, їх прочитати.

- ГА-ГА-ГА! ГА-ГА-ГА! - прочитав хлопчик ...

- ГА-ГА-ГА! - проговорили літери.

І раптом з озера долинуло у відповідь: ГА-ГА-ГА!

- Ой, хто це? - здивувалися букви і побігли на озеро.

Коли вони розсунули очерет, то побачили там гусей, які плескалися у воді, шукали черв'ячків на березі і, почувши літери, закричали у відповідь: ГА-ГА-ГА!

- Ой! - сказала буква «Г», - я знаю гру для цих гусей:

- Гуси-гуси!

- ГА-ГА-ГА!

- Їсти хочете?

- ТАК ТАК ТАК!

- Тож летіть же ж додому!

- Сірий вовк під горою не пускає нас додому!

- Так літь, як хочете, тільки крила бережіть!

І як тільки це вимовила буква «Г», як гуси всі стрепенулися і злетіли, і полетіли - за високі гори, за дрімучі ліси, за глибокі річки ...

- Полетіли ... - здивувалася буква «Г».

- Це вони тебе послухали. Тебе слухаються всі слова на букву «Г», знаєш про це?

- Справді? Як цікаво! А якщо я захочу, щоб до мене прийшли гості. Адже вони на букву «Г», гості?

- Біжи додому, вони вже до тебе йдуть.

І буква «Г» радісно побігла до себе додому. Там вона побачила, що, дійсно, до неї в гості прийшли інші літери: І, Е, И і У. Вони заспівали разом пісеньку: ГІ-Гі-ГІ! ГЕ-ГЕ-ГЕ! ГИ-ГИ-ГИ! ГУ-ГУ-ГУ!

Вони довго співали, веселилися і танцювали, а потім, коли втомилися, пішли додому. А буква «Г», втомлена, але задоволена цікаво проведеним днем, лягла спати-відпочивати в своє ліжечко.

І їй наснилося все на букву «Г» - гриби, гуси, гості, гітара та голубе-голубе небо ...

Буква ця схожа на гак,

Що не випрямиться ніяк.

За собою гусей веде,

Називається ця буква ... .